Збирання врожаю зернових культур, що є завершальним етапом процесу їх вирощування, — одна з найбільш ресурсомістких операцій у наявних технологіях. У структурі загальних витрат на виробництво зернових культур збирання потребує 31-50 % витрат енергії і 45-60 % затрат праці від загального обсягу затрат. Для якісного збирання зерна в оптимальні строки з мінімальними втратами необхідно використовувати сучасні технології збирання й мати відповідні технічні засоби для їх реалізації.

Особливістю збирання зернових колосових і зернобобових культур є обмеження оптимального періоду виконання робіт агрономічними строками в 7-10 діб від початку повної стиглості зерна. Ще більш жорсткі вимоги до збирання ріпаку й інших культур, які після достигання легко осипаються. Строки збирання зернових культур визначаються біологічними особливостями культури й погодними умовами. Важливо збирати врожай своєчасно, у стислі агрономічні строки, бо затримка призводить до значних його втрат.

Забезпечення підприємства високопродуктивними комбайнами та рівень їх використання істотно впливають на валовий збір сільськогосподарських культур. Відомо, наприклад, що в разі запізнення збирання зернових колосових більше ніж на 10-12 діб втрати зерна можуть досягати 25-30 %. Тому економічно вигідно мати потрібну кількість комбайнів відповідної пропускної здатності, які забезпечать збирання культур в оптимальні строки.

На комбайновому ринку України пропонують вітчизняні й закордонні машини з різними типами та схемами молотильних пристроїв.

Для визначення переваг тієї чи іншої моделі комбайна потрібно орієнтуватися не лише на його ціну й окремі техніко-економічні характеристики, а й на вартість намолоту тонни врожаю. Адже в цьому показнику відображено ціну комбайна, його продуктивність, експлуатаційні витрати, вартість запасних частин і надійність.

На підставі аналізу наявних технологій і технічних засобів для збирання зернових культур можна стверджувати, що, яків попередні роки, основною машиною для збирання зернових культур як в Україні, так і за кордоном залишається самохідний зернозбиральний комбайн. З технологій збирання зернових культур перевагу віддають однофазному способу.

Разом з удосконаленими конструкціями комбайнів класичної схеми для збирання зернових культур використовують комбайни роторного й гібридного типів з високою пропускною здатністю (10-12 кг/с і більше), а також жатки з обчісувальними пристроями.

Широкого спектра робіт, які може виконувати комбайн, досягають за рахунок можливості агрегатування з різними спеціальними приставками та пристроями, що дають змогу пристосовувати технологічний процес скошування й обмолочування до специфічних вимог збирання різних культур і кліматичних особливостей господарства.

Головним напрямом удосконалення конструкцій зернозбиральних комбайнів та їхніх робочих органів є підвищення продуктивності при мінімальних втратах урожаю. Важливий показник сьогодення — мінімальна витрата палива на тонну намолоченого зерна.

Сучасні комбайни більш комфортні, у них підвищена енергонасиченість технологічного процесу. Для зменшення втрат зерна широко застосовують електронні системи контролю й автоматичного регулювання режимами технологічного процесу.

За будь-якого технічного оснащення ефективність використання техніки є вагомою складовою рентабельності обраних технологій. На неї впливають передусім технічний рівень техніки та її технічний стан, затрати на паливо-мастильні матеріали, забезпеченість технічним сервісом.

Отже, для ефективного використання комбайнів потрібно досконало знати їхню будову й особливості технологічного процесу, уміти виконувати технологічні налаштування, що відповідають найвищій продуктивності при мінімальних втратах зерна та низькій собівартості збиральних робіт.

Однак зернозбиральний комбайн — складна машина, яка має безліч небезпечних зон. Для недопущення травмування працівників, збереження їхнього здоров’я та життя потрібно ретельно виконувати правила безпеки життєдіяльності.

Під час підготовки до роботи треба перевірити наявність і справність захисних огороджень на ланцюгових, пасових і карданних передачах. За їх відсутності комбайн вважають несправним, і працювати на ньому не дозволено. Також перевіряють справність і надійність гальм, кріплення коліс, бил і підбара-бання, молотильного барабана комбайна, корпусів підшипників барабана, приймального та відбійного бітерів. Молотильний барабан повинен бути відбалансований, била барабана й підба-рабання — міцно закріплені. Не допускають експлуатацію комбайна в разі підтікання робочої рідини в гідравлічній системі.

Перед виконанням робіт під жаткою необхідно перекрити кран гідроциліндрів підйому жатки та застрахувати її надійними підставками. Не можна використовувати для підставок ящики, цеглу, деталі машини тощо. Очищувати різальний апарат доцільно спеціальними чистиками. Ніж міняють, коли двигун заглушено.

Перевіряти й регулювати робочі органи та механізми, надягати й натягувати паси, ланцюги, усувати несправності, змащувати, очищувати різальний інструмент, молотильний барабан, копнувач тощо потрібно тільки при заглушеному двигуні.

На спусках і підйомах варто рухатися на першій передачі, за мінімальних обертів двигуна. Під час спускання з гори та при підйомі не можна вимикати зчеплення й перемикати передачу.

У разі появи сторонніх шумів, диму, несправностей, іскріння електрообладнання, підвищеного нагрівання підшипників, редукторів, інших частин комбайн потрібно негайно зупинити.

Якщо сталося загорання, треба відвести комбайн від хлібного масиву, подати сигнал пожежної тривоги й почати гасіння.

Особливістю навчального посібника «Комбайни зернозбиральні» є систематизація конструкції всіх вузлів та аналіз тенденції їхнього розвитку, що найкраще відповідає умовам засвоєння інформації та використання отриманих знань під час експлуатації зернозбиральної техніки. При цьому є можливість детально проаналізувати конструкцію будь-якого зернозбирального комбайна щодо виявлення ступеня його відповідності тенденціям світового комбайнобудування та використання у відповідних умовах.

Матеріал у посібнику згруповано так, щоб поступово (дозовано) розглянути агрегати й системи зернозбиральних комбайнів від простих технічних рішень до складних. У міру засвоєння робочого процесу щодо принципової схеми відповідного вузла надалі запропоновано все різноманіття варіантів виконання, що використовують у комбайнах різних фірм. При цьому проаналізовано проблему та наведено конструктивні рішення, реалізовані на сучасних комбайнах.

Додатково через QR-коди надається доступ до відеороликів, що пояснюють особливості робочого процесу відповідних систем.

Такий виклад матеріалу прискорює процес його засвоєння та глибше опанування досить складною новою технікою, а також стане надійною основою для подальшого самостійного вдосконалення знань.