Привіт, семикласнику!

Так, це я - твій помічник на весь навчальний рік і, сподіваюся, на все життя - твій підручник. Я знаю, що ти можеш записати мене на планшет, у нетбук чи домашній комп’ютер, щоб не носити за собою на уроки. Але не поспішай! Є в мені, паперовому, щось особливе: тепло рук людей, які мене створили, які гортали мбі сторінки, укладали на них рядочки слів, текстів, схем, добирали кольори до ілюстрацій... Усе це застигло на білому тлі аркушів, не біжить і не мерехтить. І це важливо, бо ти мусиш вдумуватись у нові для тебе теми: про особливі форми дієслова, що про них тобі лише натякнули в 6-му класі, про самостійний, але незмінюваний прислівник, про службові частини мови - сполучник, прийменник, частку і вигук, щодо якого вчені не мають певності, чи є він частиною мови.

Я знову доводитиму тобі, що мова українська - багата й різноманітна, що все, написане або промовлене нею, має особливий зміст, мелодику, ритміку, якщо ти вміло добираєш, поєднуєш, змінюєш слова, твориш свій текст або виправляєш чужий. І хай це не просто, бо у твоїй рідній мові ці частини мови мають деякі інші форми, виконують іншу роль, але індивідуально чи в групах, усно чи письмово, методом традиційним чи інноваційним ти отримаєш нові знання і повториш вивчене раніше. Пограєш, позмагаєшся, заглянеш у словник чи до художнього твору, запам’ятаєш нові слова і зупиниш погляд на цікавій ілюстрації... І все рідше припускатимешся помилок, все легше буде тобі писати слов’янськими буквами, все впевненіше розмовлятимеш на будь-яку тему...

А наприкінці навчального року, передаючи мене іншому учневі, пообіцяй, що повернешся до мене у своєму дорослому житті. Бодай у своїй пам’яті.