Концепція сталого розвитку, яка сьогодні реалізується в країні, вимагає трансформації світогляду кожної людини в напрямку підвищення її відповідальності за майбутнє наступних поколінь, дбайливого відношення до себе та довкілля. Нині в освіті впроваджується особистісно-орієнтована модель підготовки фахівців: система складних, рухливих, швидко змінних громадських зв’язків і стосунків. Безперервний науковий і технологічний прогрес також потребує від сучасного фахівця бути готовим до професійних змін у своїй діяльності.

Стандарти підготовки фахівців (робітників) у системі професійної (професійно-технічної) освіти в частині охорони праці (безпеки праці) мають на меті конкретизувати основні компетентності:

1) здатність до мотивації безпечної поведінки. Формування оптимального типу мотивації є фундаментом, на якому базується подальше підвищення надійності безпеки людини;

2) оволодіння системою компетентностей (знань, умінь і навичок) безпеки праці та переконаності в їхній ефективності. Тільки це може гарантувати безпечне існування людини в техногенному середовищі;

3) психологічна готовність до безпечного поводження, стресостійкість, адекватне оцінювання обставин, уміння приймати швидкі та правильні рішення. Оскільки навколишнє середовище концентрує значну кількість небезпек, рівень особи-стісних якостей, спрямованих на їхнє подолання, буде визначати ефективність діяльності людини в конкретній ситуації. Найчастіше люди виявляються психологічно непідготовленими до дії в екстремальних ситуаціях, що часто є вирішальним чинником їхнього виживання;

4) готовність до безпечної діяльності, уміння знаходити вірне рішення в нестандартних ситуаціях, самостійно і творчо мислити, адаптуватися до умов, які швидко змінюються;

5) здатність до самоконтролю за небезпечних умов у трудовій діяльності.

Основна мета охорони праці — збереження життя і здоров’я працівників у процесі їх трудової діяльності. Такою ж метою характеризується і функціонування системи безпеки праці. Тому можна зазначити, що ці два терміни є синонімами. Проте, на нашу думку, поняття безпеки праці є дещо ширшим, оскільки містить не лише механізми захисту учасників трудових відносин від негативного впливу різних виробничих факторів, але і той стан ресурсів суб’єкта господарювання (підприємства, організації, установи), і, у першу чергу трудових ресурсів, якого можна досягти тільки за оптимальних умов праці.

Безпека праці як відсутність небезпеки завжди пов’язана з діяльністю, у якій з певною ймовірністю виключається виникнення небезпеки, у першу чергу для людини - її носія. Розвиток і безпека - це дві сторони загального процесу суспільного життя. Первинним є розвиток, безпека - вторинна і покликана забезпечити розвиток, захистити його від різного виду загроз. Отже, безпека - це мета, а безпека праці - це шляхи і засоби її досягнення.

Навчальний посібник «Основи безпечної праці», розроблений відповідно до вимог стандартів підготовки робітників в системі професійної (професійно-технічної) освіти з питань охорони праці, містить значний обсяг навчального та методичного матеріалу з питань безпеки праці. Матеріали навчального посібника пропонують основні правові знання з питань охорони праці (безпеки праці), інформують про організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні заходи та засоби, спрямовані на збереження життя і здоров’я працівників під час трудової діяльності. У посібнику висвітлено основні загрози небезпеки від дії електроструму, небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами, визначено поняття про травматизм та приведені основні правила надання домедичної допомоги.

Навчальний посібник «Основи безпеки праці» рекомендовано для здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти як дієву допомогу при вивченні питань охорони праці (безпеки праці) з метою оволодіння системою компетент-ностей (знань, умінь і навичок) у процесі трудової діяльності.