Кулінарна справа

Оцінити підручник:
4,25 4
Кулінарна справа Технологія приготування їжі Стахмич Пахолюк 2020

Кулінарна справа. Технологія приготування їжі. Підручник для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти.

  • Автор: Т.М.Стахмич, О.М.Пахолюк
  • Видавництво: "Грамота"
  • Рік видання: 2020
  • Сторінок: 280
  • Формат файлу: pdf

 

Відомий французький дослідник, автор праці «Фізіологія смаку» Ж. А. Брілья-Саварен дійшов висновку, що «долі націй залежать від того, як вони харчуються». Можливо, цьому афоризму й притаманне певне перебільшення значення їжі, але одне в ньому беззаперечне: харчування завжди було, є і буде найважливішим чинником людського буття. І не випадково, що в давньогрецькій міфології десятою музою була богиня Куліна, яка опікувалася мистецтвом приготування їжі.

Професійна освіта є невід’ємною ланкою системи безперервної освіти.

В Україні мережа підприємств харчування постійно розширюється. Відкривають нові підприємства, які реалізують кондитерські вироби й гарячі напої, морозиво та десерти, соки, змішані напої, закуски, прозорі бульйони й інші страви нескладного приготування. Діючі підприємства переобладнують з урахуванням новітніх світових технологій.

У професійній підготовці майбутніх висококваліфікованих працівників для підприємств громадського харчування різних форм власності зазначені вимоги реалізуються завдяки застосуванню сучасних педагогічних технологій, серед яких гідне місце посідає вивчення предмета «Технологія приготування їжі» за новітніми методиками.

Закон України «Про освіту» (2017) і Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10. 02. 1998 р. (редакція від 01. 01. 2019 р.) передбачають необхідність підвищення рівня підготовки випускників професійно-технічних закладів, посилення їхньої конкурентоспроможності в умовах сучасного ринку праці.

Людина так влаштована, що їжа для неї є чимось більшим, ніж певна кількість харчових речовин, необхідних для підтримування нормальної життєдіяльності організму. їжа та все, що з нею пов’язане, — це невід’ємна складова матеріальної культури будь-якого народу. Український народ записав у світову кулінарну книгу сотні рецептів оригінальних страв і національні традиції столу, що ґрунтуються на дбайливому ставленні до продуктів харчування. Ми повинні пишатися своєю культурою, свято берегти спадщину предків і примножувати її.

Українська кухня — це цілий пласт культури нашого народу. Вона поширена далеко за межами України, а деякі страви, наприклад борщі й вареники, стали надбанням світової кулінарії. Пізнє формування української кухні (пояснюється тривалістю та складністю процесу творення Української держави) зумовило кілька її особливостей, головною з яких є регіональність. Так, західноукраїнська кухня відрізняється від східноукраїнської; безсумнівним є вплив турецької кухні на буковинську, угорської — на гуцульську та російської — на східноукраїнську. Саме тому популярний в Україні борщ має кілька різновидів.на буковинську, угорської — на гуцульську та російської — на східноукраїнську. Саме тому популярний в Україні борщ має кілька різновидів.

Найколоритнішою українська кухня (як і будь-яка інша) стає у святкові дні, коли господині, перевершуючи в кулінарному мистецтві самих себе, заставляють столи найкращими стравами. Святковий стіл рясніє відомими в усьому світі борщами, варениками, пиріжками й вергунами, пампушками та галушками, потапцями із салом і верещаками, завиванцями й холодцями, печенею з риби та карасями в сметані, спотикачами й наливками... Окрім традиційних українських страв, сучасні господині готують безліч інших, запозичених, які займають почесне місце на сучасному українському столі.

Кажуть, що все нове — це добре забуте старе. У кулінарії це дійсно так. За попередні століття народ винайшов стільки всіляких страв, що, залишаючись у рамках традиційних кулінарних прийомів і використовуючи звичні продукти, дуже складно придумати щось нове.

Історія розвитку людства від найдавніших часів до наших днів знала як небачені злети кухарського мистецтва, так і стрімкі падіння. їжу то звеличували до небес як одне з найкращих задоволень, то ставилися до неї ледве не з презирством. У Спарті, наприклад, ставлення до харчування було стриманим: у поході й на війні їжа мала бути насамперед простою в приготуванні.

Сучасна людина, яка живе в епоху високих технологій і швидкостей, часто не має нагоди належно подбати про свій раціон. Перевага надається швидкій кухні (бутерброди, кава тощо). Зазвичай наслідком такого харчування є розлади травної системи, а часто й організму в цілому.

У підручнику викладено теоретичні основи технології приготування їжі, організації виробництва готової продукції і товарознавчої характеристики харчових продуктів. Оволодіння ними допоможе майбутнім працівникам підприємств масового харчування правильно та впевнено порадити або приготувати ту чи іншу страву, напій з урахуванням побажань і смаків відвідувачів. Крім того, у підручнику подано рецептури страв і напоїв на будь-який смак, що дає змогу розширити асортимент меню в будь-якому підприємстві громадського харчування.

Норми закладання продуктів для страв, закусок і напоїв подано в грамах (г) нетто; рідких компонентів для напоїв — у мілілітрах (мл).

У виданні докладно описано основні розділи кулінарії відповідно до ДСПТО 5122-НО.55.3-5-2007 із професії «Кухар» 3, 4 та 5 розрядів кулінарних професійно-технічних училищ.

 

Схожі матеріали