Українська мова

Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
- Автор: І.П.Ющук
- Видавництво: "Навчальна книга - Богдан"
- Рік видання: 2017
- Сторінок: 216
- Формат файлу: pdf
Дорогі учні!
Дев’ятий клас. Отже, були і перший, і другий, і третій. І в кожному класі ви щось вивчали, про щось вам розповідали.
У першому класі ви вчилися гарно виводити букви, правильно читати й розуміти прочитане. І в наступних ви опановували багатство нашої мови, засвоювали нові слова, вирази, знайомилися з деякими її особливостями.
Систематичний курс рідної мови почався з п’ятого класу. Тут ішлося передусім про звуки рідної мови і про те, як їх точно позначати на письмі. У шостому-сьомому класах ви розглядали розподіл слів за частинами мови. Адже кожна група слів має своє призначення в мовленні й відповідно свої специфічні особливості: одні називають предмети, інші — ознаки, ще інші — дії, а ті пов’язують слова між собою; одні змінюються за відмінками, інші — запасами, ще інші — незмінювані. І все це для того, щоб із слів творити речення, а із речень — різні висловлювання.
У восьмому класі ви подалися в синтаксис — алхімію слова. Пам’ятаєте з давньої історії: алхіміки поєднували різні елементи, щоб перетворити їх на золото. А в мові ми по-різному поєднуємо слова, щоб перетворити їх на речення — засіб вираження думок.
Від слова до речення переходимо не відразу. Слова поєднуються спочатку в словосполучення — тут вони набувають свого потрібного для вираження певної думки значення. Потім зі словосполучень творимо речення.
Прості речення, які розглядали у восьмому класі, бувають розповідні, питальні й спонукальні, неокличні й окличні, з підметом та присудком і тільки з одним головним членом речення, особові й безособові, поширені й непоширені, повні й неповні, з однорідними членами й без них, з відокремленими членами й без них, з внесеннями й без них. І кожне таке речення будується по-своєму і має свої виражальні можливості.
З простих речень творяться складні як виразники складнішої думки. Про них піде розмова в дев’ятому класі. Складні речення бувають з рівноправними і нерівноправними частинами. Перші звичайно становлять перелік однопланових явищ, однорідних думок. Роль других інша: у них залежна, підрядна частина називає те, для чого, як правило, нема окремого слова чи словосполучення в мові, щоб виразити думку. Таким чином, підрядна частина тут виконує роль якогось члена головного речення, водночас увиразнюючи його характеристику. Складні безсполучникові речення, які стоять поряд з першими двома, надають мовленню емоційності. Кожному своє призначення.
Проте одне речення, навіть складне, далеко не завжди в змозі вичерпно передати складну думку. Її уточнюють, конкретизують суміжні речення. Таким чином виникає синтаксична єдність, яка потім разом з іншими такими ж єдностями входить у найвищу структуру мовлення — у текст.
Отже, у дев’ятому класі ви завершуєте усвідомлення мови як логічної побудови: звук — морфема — слово — словосполучення — речення — синтаксична єдність — текст. Творення і сприймання текстів (зв’язних висловлювань) — постійна потреба людини.