Шановні друзі!

Ви розкрили підручник з геометрії, науки, яка споконвіку вражала людський розум своєю довершеністю. Окрім виняткової естетичної принадності, геометрія з давніх-давен вважалася неперевершеною школою мудрості: вивчення цієї науки розвивало і шліфувало мислення. Відомо, зокрема, що над входом до Академії, яку заснував видатний давньогрецький філософ Платон, було вирізьблено напис: «Не заходь, не обізнаний з геометрією!» Ще красномовніше про освітній потенціал математики висловився Михайло Ломоносов: «Математику вже за те вивчати належить, що вона розум до ладу приводить». Геометрія — це розділ математики, в якому строга логіка дивовижним чином поєднується з живим наочним спогляданням. У жодній з інших наук образне і логічне мислення не переплітаються так тісно і не взаємозбагачуються так плідно, як у геометрії. Саме тому геометрія потрібна як «фізикам», так і «лірикам».

А знати геометрію корисно усім без винятку. Пам’ятаєте, як здивувався відважний Гуллівер, відвідавши літаючий острів Лапуту? Усе життя цієї країни учених зосереджувалося довкола геометрії. Навіть мова тутешніх жителів рясніла геометричною фразеологією. Гуллівер щиро дивувався з цього. Проте якби він був нашим сучасником, то такого подиву, мабуть, не було б. Геометричними термінами пронизані тепер не лише природничі і технічні, а й гуманітарні науки, мистецтвознавство, навіть розмовна мова. Ось лише найпоширеніші слова і фразеологізми, які побутують у нашому мовленні і запозичені з геометричної термінології: аксіома, паралелі (історичні), площина, вектор, сфера (впливу), система координат, фокус, полюс, сектор, вимір, багатовимірність, симетричність тощо. Певна річ, щоб правильно розуміти і вживати ці слова, потрібно знати їхній первісний геометричний зміст. Геометричною мовою, як зауважив Галілей, написана й «книга природи».

Чи потрібні ще аргументи на користь вивчення геометрії? Їх можна наводити сотнями. Чимало з них ви зустрінете на полях цієї книги. Можливо, думки видатних людей стануть для вас додатковим стимулом до навчання.