Щоразу ми розпочинаємо подорож світом літератури з розмови про те, для чого потрібно читати. На початку минулого навчального року мова йшла про пізнавальне значення літератури, і ви, сподіваємося, сщ авді переконалися, що твір не лише захоплює сюжетом, а й збагачує читача різноманітними знаннями. Художня книга є своєрідним джерелом інформації про людину та її внутрішній світ, про історію різних народів, їхні національні традиції, про природу, Всесвіт.

Однак література не тільки розвиває інтелектуально, а й збагачує наш внутрішній світ. Будучи скарбницею духовних надбань людства, вона впливає на формування життєвих цінностей кожної особистості.

Що це означає? Письменників завжди вважали знавцями життя, людських душ. Перш ніж відтворити якісь події, митець опановував закони розвитку народу, особистості. Кожний письменник має власне судження про життєві цінності, яке він намагається донести до читача, переконати в істинності своєї думки.

Пригадуєте оповідання Антона Чехова «Товстий і тонкий»? Зустрілися два приятелі, друзі дитинства. Вони давно не бачилися, обоє раді несподіваній зустрічі. Їм є що згадати, є про що розповісти одне одному. Але бесіді бракує щирості, її псує «благоговіння, солодкуватість і шаноблива кислота» на обличчі тонкого. Старий приятель по гімназії, який досягнув високих чинів, залишився людиною добродушною і порядною. Однак для тонкого вагоміші не щирі дружні почуття, а посада товстого. Тонкий поводиться, ніби раб, бо добровільне рабство стало невід’ємною частиною його особистості.

Чехов звертається до читача, пропагуючи власне життєве кредо: «Вичавлювати із себе по краплинах раба». І читач розуміє: варта поваги лише та людина, котра за будь-яких обставин не втрачає власної гідності.