Фізика як фундаментальна наука про природу.

Фізика — наука про природу. Слово «фізика» у перекладі а грецької φύσις [фюзіс] означає природа. Його ввів у науку один із найвидатніших давньогрецьких вчених Аристотель (384—322 рр. до н. е.). Під цим словом він розумів не просто природу, а суть речей і подій в природі. Безперечно, зміст терміну «фізика» в сучасній науці є значно ширшим.

У природі, яка нас оточує, постійно відбуваються різні зміни — явища природи (зміни дня і ночі, пір року, зміна положення зір на небосхилі, припливи та відпливи у морях і океанах, рух земної кори тощо). З часів зародження цивілізації людина цікавилася явищами природи та намагалася їх дослідити. В епоху античної культури не було поділу знань про природу на окремі науки. Проте історичний досвід нагромадження природничих знань показав, що вивчати природу за допомогою окремих наук значно результативніше, оскільки кожна природнича наука має свої засоби пізнання природи.

Фізика — одна із наук про природу.

Що ж є найсуттєвішим у пізнанні природи засобами фізичної науки? Один із творців сучасної фізики, німецький вчений Альберт Ейнштейн (1879—1955) з приводу цього зазначив: «Те, що ми називаємо фізикою, охоплює групу природничих наук, які грунтують свої поняття на вимірах... ».

Отже, фізика, насамперед — наука експериментальна. На основі спостережень і експериментів людина поступово відкриває таємниці природних явищ і набуває влади над природою!