Вступне слово.

Люди — особливі істоти... З одного боку, вони прагнуть усе спростити, звести до певних законів і правил, а з іншого — усе надзвичайно ускладнюють. Навіть питання астрономічного початку XX ет. спричинило бурхливу наукову дискусію, що супроводжувалася складними математичними розрахунками, але так і не знайшла однозначної відповіді. Тож не дивно, що століття, яке вже стало для нас минулим, розпочалося не 1 січня 1900 р., а раніше чи, можливо, пізніше. Хтось, за аналогією зі «стартом» XIX ст. (початок якого часто асоціюють із Великою французькою революцією), уважає, що воно розпочалося на барикадах Паризької комуни, а мистецьки заявило про себе в 1874 р. на виставці імпресіоністів у Парижі. А хтось переконаний, що XIX ст. закінчилося в 1914 р. пострілом у Сараєво, що провістив початок Першої світової війни. Проте, можливо, що найяскравішим символом зміни сторіч стала подія, про яку мало згадують історики та мистецтвознавці, — це загибель «Титаніка». Суперпароплав, який зарозуміле людство вважало символом своєї могутності, своєрідним новітнім Ноєвим ковчегом, що зможе протистояти стихії, затонув у першому ж плаванні. Загинув, демонструючи водночас і велич людини, і її безпорадність.