Поняття «адміністративне право».

Адміністративне право — галузь права, якою регулюються суспільні відносини, що виникають у сфері функціонування виконавчої влади.

Адміністративне право визначає порядок формування та діяльності органів виконавчої влади, їх повноваження. Норми цієї галузі права регулюють права фізичних та юридичних осіб у відносинах з органами держави. Крім того норми адміністративного права визначають підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності, види адміністративних стягнень.

Основними джерелами адміністративного права є Конституція України, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України. Серед законів, які є джерелами адміністративного права, Закони України «Про державну службу», «Про освіту», «Про міліцію», «Про залізничний транспорт» тощо, а також Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Адміністративне право поділяється на дчі частини — загальну та особливу. Загальна частина адміністративного права містить норми, які стосуються всіх галузей державного управління. Це принципи адміністративного права, норми, що визначають форми і методи державного управління, засади адміністративної відповідальності тощо. Норми ж особливої частини регулюють відносини в окремих галузях державного управління — освіті, охороні здоров’я, транспорті, обороні тощо.

Предметом адміністративного права є суспільні відносини, які складаються в процесі виконання функцій органами державного управління. Вони виникають у результаті владної діяльності державних органів, у них обов’язково бере участь орган держави. Суспільні відносини завжди є результатом свідомої цілеспрямованої діяльності від імені держави.

Основним методом правового регулювання, який застосовує адміністративне право, є імперативний (або метод субординації).