Любий читачу!

Ти береш до рук дещо незвичайну книжку — хрестоматію підручник з української літератури останніх десятиріч XIX єт, Незвичайну, бо вона не тільки поведе тебе в світ творчості Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, Івана Франка та Бориса Грінченка, ознайомить з досягненнями драматургії Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, переконає у високому злеті нашої поезії цього часу, а й дасть змогу відчути рух української літературознавчої думки в поцінуванні перлин художнього слова.

Книжка, наближаючи тебе до тих скарбів, які створили письменники в похмурі часи денаціоналізації українського народу, переслідування його мови, ще раз засвідчить невмирущість нашої ментальності. Колонізатори могли не допускати до друку художні й публіцистичні твори письменників, мимоволі змушували їх друкуватися за кордонами Російської імперії (така невесела доля судилася кожному з митців Наддніпрянщини). Цензура постійно обмежувала творчу діяльність письменників і літературознавців, заганяючи українське слово у вузькі межі тільки селянської тематики. Захисники реакційних політичних режимів фізично переслідували літераторів, заарештовували й ув’язнювали їх, ізольовували від цивілізованого світу (згадайте жандармські переслідування Бориса Грінчєнка, судові розправи над Іваном Франком, фізичні і духовні муки Павла Грабовського в тюрмах та сибірському засланні).

Але ніякі заборони і переслідування не могли вбити живого духу великої нації. Духовні криниці України невичерпні — у цьому ти пересвідчишся, читаючи твори кращих письменників 70—90-х років XIX ст.

Оскільки окремий художній твір — чи то багатопроблемний роман, гостроконфліктна драма, чи стисла за обсягом, але багата думкою лірична медитація — органічно пов’язаний з плином літературного життя, ця книжка структурно побудована так, щоб естетичне поцінування твору розглядалося в контексті характеристики літературного процесу цього періоду взагалі. Отож хрестоматія й розпочинається історико-літературним оглядом Івана Франка «З остатніх десятиліть ХІХ в.», в якому з’ясовуються характерні тенденції цього важливого в художньому розвитку періоду нашого письменства.